В Рубежном чествовали пожилых дюдей

29 сентября в малом зале  рубежанского городского Дворца культуры  состоялось торжественное мероприятие, посвященное Международному Дню пожилого человека.

«Мои года — моё багатство» — мероприятие с таким названием было приурочено началу нового учебного года в Университете третьего возраста, который вот уже 5 лет, как успешно функционирует на базе КУ «Территориальный центр». Об этом сообщили на официальном сайте горсовета.

На празднике присутствовали почетные гости, волонтеры, ну и, конечно же, сами слушатели  — «студенты».

Мероприятие проходило в театрализованной форме спектакля-концерта, который организовали и провели  ученики школы № 9.

«Студенты» университета ознакомились с расписанием занятий на будущий учебный год. Многие из них посещают занятия уже не первый год, а некоторым только предстоит вновь «сесть за парты».

В этом учебном году в Университете открылись 36 направлений.

США передали Украине мобильные лаборатории

Посольство США передало Украине мобильные лаборатории для вирусных и бактериологических исследований.

Об этом сообщает Телеграф

Посольство США передало три мобильны лаборатории для проведения вирусных и бактериологических исследований сотрудникам санитарно-эпидемиологической службы Министерства обороны Украины.

Церемония передачи состоялась в четверг в Киеве.

Как отметил начальник эвакуационного отделения военно-медицинского департамента Минобороны Алексей Барбазюк, автомобили после испытания будут направлены в зону АТО.

«Они будут направлены на восток Украины через 3-4 месяца, после того, как мы убедимся, что они могут работать в полевых условиях. Они будут работать по принципу два автомобилz в АТО, один на ротации», — сказал Барбазюк.

Он также сообщил, что специалисты, которые будут работать на этих автомобилях, уже прошли подготовку. Общая стоимость трех автомобилей 13 млн грн, их полностью оплатило Посольство США.

Суббота в Северодонецке: выставка авиамоделирования, дроны, квесты и ярмарка

В субботу, 1 октября, в Северодонецке произойдет необычное действо. На один день спортивная площадка напротив ТЦ «Джаз» превратится в настоящую «Лабораторию города» с экспериментами, дронами и социальными инновациями. Об этом сообщила администратор базы данных в Кризисного медиа-центра «Северский Донец» Александра Андрийчишена.

Об этом сообщает 06452.com.ua

Лаборатория города — это социально ответственный фестиваль под открытым небом, платформа для обмена опытом и интересных знакомств с горожанами, которым не безразлично будущее своего города.

Это будет настоящий научный БУМ! В течение все желающие смогут посетить:
— ярмарку изобретателей, которые представят свои проекты для развития городов;
— детскую территорию с мастер-классами по сбору самолетов;
— Експериментариум и викторину от изобретателей;
— социально-ответственный квест «мапинг города»;
— социальный эксперимент «Маленькие действия имеют значение»;
— территорию благоустройства;
— выставку авиамоделирования.

Мероприятие запланировано на 11.00 1-го октября. Место сбора — спортивная площадка ДЮСШ напротив ТЦ «Джаз».

Аварийный блок ЧАЭС накроют защитной аркой через два месяца

29 ноября в рамках реализации проекта нового безопасного конфайтмента четвертый энергоблок Чернобыльской АЭС накроют аркой

29 ноября на разрушенный четвертый энергоблок Чернобыльской атомной электростанции надвинут защитную арку. Об этом глава Госатомрегулирования Сергей Божко сообщил на встрече с Генеральным директором МАГАТЕ Юкия Амано, пишет ЛIГАБiзнесIнформ.

Это произойдет в рамках реализации проекта нового безопасного конфайтмента.

В январе сообщалось, что завершение строительства нового укрытия на Чернобыльской АЭС должно быть завершено в ноябре этого года.

Правительство Канады готово выделить дополнительную финансовую помощь в размере $3,6 млн на завершение строительства хранилища для отработанного ядерного топлива (ХОЯТ-2).

В Днепре после убийства полицейских на улицах установят камеры

Из городского бюджета выделят 19-20 млн грн на камеры видеонаблюдения, которые установят на основных магистралях города

В Днепре после убийства патрульных полицейских на главных улицах города установят камеры видеонаблюдения. Об этом сообщил секретарь горсовета Вячеслав Мишалов, передает Радио Свобода.

На это выделят из городского бюджета 19-20 млн грн. Камерами оборудуют основные магистрали потоков людей и машин.

Основные серверы и базы данных из камер будут в полиции. Постепенно планируется установить камеры во дворах и подъездах.

Также из городского бюджета выделили восемь млн грн на поддержку полиции в рамках программы «Безопасный город».

Средства получит каждый полицейский города для того, чтобы привести в порядок технику, комнаты, где проходят учения. «Это достаточно большой список — 47 пунктов», — отметил Мишалов.

Украинцам с завтрашнего дня начнут вручать повестки: кого и когда заберут в армию

За один месяц в Украине появятся почти 14 тысяч новых военнослужащих 

Украине возрастом от 20 до 27 лет с 1 октября будут призывать на срочную службу в армию. Кампания будет длиться до 30 ноября, за это время десятки тысяч юношей по всей стране получат повестки в военкоматы, а более 13 тысяч человек станут военнослужащими. Сайт «Сегодня.ua« выяснил, кого и когда заберут в армию в 2016-м.

Кабмин назвал количество призывников

Указ об осеннем призыве на срочную службу в армию президент Петр Порошенко подписал еще в марте этого года. По законодательству на службу призываются юноши возрастом от 20 до 27 лет. Те, кому исполнилось 18-19 лет, также могут пойти служить в армию, но на добровольной основе.

В воинские формирования заберут 13,9 тысячи человек: 7,9 тысячи – в ВСУ, 5 тысяч – в Нацгвардию, тысячу человек – в специальную службу транспорта. «Это решение Кабинета Министров обеспечит своевременное выполнение мероприятий, связанных с подготовкой и проведением призыва граждан Украины на срочную военную службу в октябре – ноябре 2016, а также определит объемы расходов для проведения призыва», – говорится на сайте правительства.

На это из государственного бюджета потратят 41,6 миллиона гривен, 2,9 тысячи на одного призывника. Из них 93 гривны пройдут на подготовку призыва и 2,9 тысячи гривен – дадут на рынки призывникам в качестве денежной помощи. Больше всего новых солдат появятся в Днепропетровской области (1500 человек), на втором месте Харьковская область (934 человека) и на третьем Одесская (742 человека).

Солдаты служат в армии 18 месяцев, молодые люди с высшим образованием – 12 месяцев. К слову, в этом году Рада изменила правила призыва на службу в армию. Так, с февраля этого года президент своим указом может сам определять сроки призыва на срочную службу. Как говорится в пояснительной записке к документу, это позволит «адекватно реагировать на военно-политические вызовы».

К слову, как говорится в концепции развития сектора безопасности и обороны, до конца 2017 года в Украине планируется пересмотреть срок прохождения срочной военной службы и призывного возраста.

Кому положена отсрочка от службы:

  • Тем, кто содержать нетрудоспособную мать или отца или другого родственника.
  • Имеет ребенка возрастом до трех лет
  • Самостоятельно воспитывает ребенка (без матери)
  • Имеет двух и более детей
  • Имеет беременную жену или жену-инвалида
  • Является сиротой
  • Имеет временные проблемы со здоровьем
  • Если брат служит в это же время в армии
  • Младше 21 года и при этом получает образование на дневной форме
  • Учителям (на весь период работы по специальности)
  • Медикам (на весь период работы по специальности)
  • Священникам (на весь период работы по специальности)
  • Полицейским (на весь период работы по специальности)
  • Подозреваемых в уголовных преступлениях
  • Кто может получить освобождение от призыва в армию
  • Негодные по состояние здоровья
  • Молодые люди старше 27 лет
  • Получили воинское звание на военных кафедрах в ВУЗах
  • Как будут искать призывников и что грозит за уклонение

За уклонение от призыва на срочную службу (ст. 335 УКУ) грозит ограничение свободы сроком до трех лет. Как отмечает юрист Юрий Зюгманд, на деле уклонистам «светит» условный срок. При этом адвокат отмечает, по истечению условного срока судимость снимается.

Если же военнообязанный не явился по повестке в военкомат, не сообщил в комиссариат о смене места жительства, ему грозит штраф в размере 85-119 гривен. За повторное нарушение – от 170 гривен до 255 гривен.

Призывников найдут на работе

В Украине работодатели обязаны извещать военкоматы о своих сотрудниках призывного возраста.(ч. 4 ст. 34 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03. 1992 № 2232-XII). Для этого отдел кадров создает специальные списки, которые подаются в военкоматы. Кроме того, принимать на работу можно только мужчин с военными билетами или временными удостоверениями.

В инструкции Минобороны говорится: «работодатель должен постоянно взаимодействовать с соответствующими военкоматами по вопросам сроков и способов сверки данных личных карточек, списков военнообязанных, списков призывников с учетными данными военкоматов».

К слову, в 2013-м году в Украине указом экс-президента Виктора Януковича приостановили призыв «срочников». Согласно Государственной программе реформирования армии до 2017 года, ВСУ должны были полностью перейти на контрактую форму службы. Однако уже в 2014-м на тот момент и.о. президента Александр Турчинов призыв в армию восстановил в связи с военным конфликтом на Донбассе.

В то же время военной мобилизации в этом году не будет (в ходе которой в прошлом году призывали мужчин возрастом до 60 лет). И.о. начальника Главного управления персонала – замначальника Генерального штаба ВСУ Владимир Талалай несколько дней назад заявил: «Пополнить ряды тех, кто увольняется по указу президента, мы планируем за счет тех, кто приходит на военную службу по контракту. Сейчас у нас каждый месяц около 6 тысяч контрактников, до конца года мы еще ожидаем 15-18 тысяч. Это обеспечит наши потребности».

 

Провали української влади: мораторій на землю

Мораторій на продаж сільськогосподарської землі – не лише економічно шкідливе рішення, в результаті якого економіка країни недоотримала $40-50 млрд, але й обурливий випадок порушення державою прав власності громадян. Сім мільйонів українських громадян уже 16 років не можуть розпоряджатися своєю власною землею.


18 січня 2001 року парламент України проголосував за впровадження тимчасового мораторію на продаж населенням своїх земельних паїв. Цей крок планувався як тимчасовий захід, який захистить український ринок від накопичення землі в руках вузького кола лендлордів. Однак, “тимчасовість” триває вже майже 16 років, мораторій заважає розвитку агросектору, створенню цивілізованого земельного ринку, пов’язаного з ним кредитування і довгострокових інвестицій у розвиток галузі.

Земля. Початок

Кабінет Міністрів України зробив першу спробу запустити ринок землі ще у 1993 році, прийнявши резолюцію “Про державні податки”. Запроваджувалася змінна ставка податку на продаж землі в залежності від терміну, протягом якого її культивував власник. Якщо земля продається протягом року після приватизації, продавець сплачує 80% від ціни контракту; якщо ж земля продається через 6 років, то податок на продаж зменшується до 5%. Реформа так і не була втілена через сильну опозицію у Верховній Раді.

Наступну спробу запустити ринок землі уряд зробив у жовтні 1996 року, коли Кабмін спрямував до парламенту новий проект Земельного кодексу. Тоді, як і зараз, запуск ринку землі був умовою для продовження програми міжнародної допомоги Україні. Але, незважаючи на тиск із боку Світового банку та МВФ, у березні 1997 року проект був відхилений Радою.

Уряд і президент пішли іншим шляхом, і в 1998-1999 роках усе-таки почали роздержавлювати землю. Порядок поділу та передачі землі врегулював Указ Президента № 720 від 08.08.1995 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям». Колгоспну та совгоспну землю розпайовувавали і передавали у власність «членам колективного с/г підприємства, с/г кооперативу, с/г акціонерного товариства, у тому числі пенсіонерам, які раніше працювали в ньому» (ч. 2 Указу № 720).Саме у цей період земля почала продаватися. Існував відносно вільний ринок землі недовго – до 2001 року.

У січні 2001 року позафракційний депутат, екс-губернатор Вінницької області Анатолій Матвієнко (наразі – народний депутат від партії БПП) запропонував своїм колегам у парламенті впровадити тимчасовий мораторій на продаж землі. Відразу після різдвяних свят без обговорень у сесійній залі депутати підтримали його ініціативу, прийнявши 18 січня Закон “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)”.Найбільше голосів за закон віддали представники Комуністичної партії (106 – за) і групи «Відродження регіонів» (майбутня Партія регіонів) (29 голосів – за). “Земля роздавалася пайовикам, і (народні депутати) боялися, що багаті люди будуть її скуповувати, чого дійсно не можна було виключити”, – говорить експерт з питань агросектору Олег Нів’євський. Як коротко пояснила суть документу під час голосування голова профільного Комітету ВРУ з питань аграрної політики Катерина Ващук, мораторій мав «до прийняття Земельного кодексу України заборонити рух земельних паїв».

specproekt8-%d1%8e%d0%b0
image-31675

Семиразовий мораторій

Проект Земельного кодексу був поданий урядом Віктора Ющенка на розгляд Верховної Ради в жовтні 2001 року і навіть проголосований депутатами.

Цей документ “фактично створював передумови для реалізації третього етапу реформи – створення ефективного ринку землі”, – відзначає економіст Анатолій Гальчинський у своїй книзі “Записки радника Президента: Десять років з Леонідом Кучмою”.

Але були нюанси… При розгляді законопроекту в парламенті той самий Комітет з питань аграрної політики під керівництвом Ващук вніс правки, які не тільки залишили мораторій в силі спочатку до 2003-го, а потім – до 2005 року, але й поширили його дію на всі землі с/г призначення.

Те, що планувалося як тимчасовий захід, стало фактично постійною нормою для країни.

Вперше дію мораторію продовжили на два роки (до січня 2007-го) у жовтні 2004 р. За відповідне рішення голосували комуністи і соціалісти, а також “Наша Україна”. Рішення про продовження мораторію підтримав навіть лідер “Нашої України”, новообраний президент Віктор Ющенко.

Вдруге – наприкінці 2006 року – за продовження мораторію, окрім “лівих”, проголосували найбільші парламентські партії того часу – БЮТ і Партія регіонів. Цього разу Ющенко вже наклав вето, проте парламент зміг його подолати. Після цього мораторій продовжували ще п’ять разів: у 2008, 2010, 2011, 2012 і 2015. Востаннє його продовжили до 1 січня 2017 року.

Невловимий законопроект

Сьогодні через дію мораторію 96% с/г землі перебуває поза ринком. Найбільше її у пайовиків – близько 68%.

Чи буде дія мораторію продовжена восени 2016-го? Це не головне. Відповідно до Земельного кодексу України, для зняття мораторію недостатньо просто не накладати його знову. Передумовою для зняття мораторію є набуття чинності закону про обіг земельсільськогосподарського призначення. Цей закон повинен створити «порядок реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай)».

Але за 16 років з моменту впровадження мораторію такий законопроект так і не був прийнятий Верховною Радою. Найдалі зайшов проект «Про ринок земель» депутата від Партії регіонів Григорія Калетника. У 2011 році проект навіть пройшов перше читання в Раді, але далі справа не пішла.

Відповідно до останнього закону про мораторій, Кабмін до 1 березня 2016 року мав подати на розгляд Ради проект Закону України про обіг земель. Цього досі не відбулося (хоча відповіднийзаконопроект ще у 2013 році був розроблений Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру).

Чому народні депутати й уряд наполегливо ігнорують питання створення земельного ринку?

specproekt6_maps-%d1%8e%d0%b0
image-31676

Електорально непривабливий

Одна з головних причин – несприйняття в суспільстві ідеї ринку землі, вважає заступник голови Земельного союзу України Андрій Мартин. Влада у своїй риториці і діях просто використовує електоральні настрої більшості громадян.

tild3130-3730-4336-b539-326166343732__b7922cb6337023491fc1fc5f68e5e949
image-31677
Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України, червень 2016-го

«Ніяких рішень про мораторій не може бути, поки ми не зрозуміємо всі нюанси поводження з землею. Інакше це все буде дуже жахлива ситуація»

Поки чотири президенти і депутати шести скликань 16 років розмірковують про необхідність зняття (незняття) мораторію на продаж землі, Україна втратила (і продовжує втрачати) колосальні можливості для розвитку економіки, підвищення ефективності власного агросектору і добробуту сільських жителів.

Ціна мораторію

По-перше, сенс заборони обігу землі – щоб власники фінансових ресурсів не скупили землю – давно втрачений. Простий пошук в Google дозволяє знайти купу коментарів юристів про те, як можна законно обійти мораторій і придбати землю с/г призначення.

По-друге, власники землі змушені здавати її в оренду в 5-11 разів дешевше справедливої вартості.

Зараз обіг землі існує головним чином на правах орендних відносин. За підрахунками експертів агросектору Олега Нів’євського та Дениса Нізалова, вартість оренди землі с/г призначення в Україні більш ніж у 10 разів нижча, ніж могла би бути, якби були усунені викривлення на ринках землі та інших факторів виробництва – як-от поганий доступ до капіталу, мораторій на продаж землі, дроблення земельної власності. Крім того, від можливості вільно розпоряджатися землею виграли б не тільки ті, хто при бажанні продав би свій пай, а й ті, хто зберіг би його.

Зокрема, дослідники підрахували, що близько 60% сільськогосподарської землі в користуванні обробляється орендарями, які взяли землю в оренду у власників паїв. Середній орендний платіж в 2015 році склав $37/га. У той же час, якби ринки й чинники виробництва працювали нормально, вартість оренди складала б $455/га, тобто в 11 разів більше.

По-третє, без запуску офіційного ринку землі не варто розраховувати на довгострокові інвестиції в аграрний сектор. “Зараз вони не здійснюються через невпевненість у завтрашньому дні”, – каже Сергій Зузак, директор з розвитку бізнесу SCM (відповідає в тому числі за розвиток аграрного бізнесу групи). Як приклад Зузак наводить створення поливних систем, які вимагають дуже довгострокових інвестицій, але спроможні дати новий поштовх розвитку сільського господарства в Україні та значно підвищити врожайність землі.

Четвертий ефект – це значне обмеження доступу аграріїв до кредитних ресурсів, пишуть Денис Нізалов, Катерина Івінська, Сергій Кубах і Олег Нів’євський у своїй статті “Мораторій на землі с/г призначення для чайників і не тільки”“.

Створення ринку землі відразу ж запустить використання землі як заставного майна. “Поява землі як застави розв’яже руки банкам і дасть новий потужний поштовх для кредитування”, – вважає Зузак. За його підрахунками, навіть якщо земля буде продаватися з дисконтом (через близькість до АТО або району Полісся, посушливості територій і т.д.), наприклад, в 50%, і при цьому буде торгуватися за справжньою вартістю в $300 за гектар (що вважається песимістичною оцінкою), мінімальний обсяг якісного заставного майна складе близько $9-10 млрд. За допомогою кредитування ці гроші будуть спрямовані в економіку, причому з урахуванням банківських мультиплікаторів позитивний вплив на економіку буде в рази вищим.

tild6562-6634-4033-b836-353731393639__sergey_zuzak_290
image-31678
Сергій Зузак, директор з розвитку бізнесу SCM

“Важливо також і те, що запуск ринку землі дасть можливість дрібним і середнім фермерам отримати кредитування під заставу землі і завдяки йому поліпшити якість обладнання і техніки, тим самим збільшивши ефективність свого виробництва”

specproekt7_maps-%d1%8e%d0%b0
image-31679

За підрахунками Андрія Мартина, у результаті дії мораторію і неможливості використовувати землю як заставу економіка України вже недоотримала від $40 до 50 млрд.

П’ятий негативний ефект від дії мораторію – стримування розвитку сільської місцевості та сільського господарства, оскільки він перешкоджає перерозподілу земельних ресурсів від менш ефективних до більш ефективних власників та виробників і знижує ціну оренди та доходи власників.

Нарешті, в дії мораторію є дуже важливе морально-соціальне питання. Власники паїв не мають можливості ефективно скористатися своєю землею: ціна оренди катастрофічно занижена, а продати її вони не можуть. І більше мільйона українців уже не зможуть ніколи. За підрахунками проекту Ціна держави, зараз 1,6 млн власників паїв – або 23% від усіх власників – це люди старше 70 років. А з моменту впровадження першого мораторію померло вже близько 1 млн власників паїв. Вони так і не встигли скористатися своєю власністю – не залишили спадкоємців, або ж спадкоємці не оформили свої права через дорожнечу процедури успадкування.

Джерело: voxukraine

Северодонецкий РЭС (г.Рубежное) информирует


 ПП Дата
отключения
Время
отключения
Населенный пункт,
улица
Причина
отключения
1  

    03.10.16

07.30-16.30 ул. Набережная 109-171; ул. Харьковская 51-71; ул. Школьная 32-111; ул. Киевская 136 Тех. обслуживание ТП-55
2 ул. Померанчука 31-95 Тех. обслуживание ВЛ 0,4 кВ прис. «ул. Померанчука»                                    от ТП-82
3 04.10.16 07.30-16.30 ул. Владимирская 47 Тех. обслуживание ТП-103
4 05.10.16 07.30-16.30 ул. Солнечная 1-61; ул. Хлебозаводская 21-27,24-34,33-39,43-49; ул. Радищева 2А,8,9,15,17,18,20; ул. Сосюры  13,15,24-28; ул. Школьная 1-47,2-26; ул. Киевская 2-38,3-11,25,19-41,40-50,54,64-70,72; ул. Шевченко 3-19А; ул. Харьковская 3,9-49,6-50; пер. Харьковский 1-20; пер.Транспортный 3-6; пер. Киевский 1-15 Кап. ремонт ТП-14
5 ул. Садовая 1-98; ул. Спортивная 1-45 Тех. обслуживание ВЛ 0,4 кВ прис. «ул. Комсомольская»                                    от ТП-82
6 06.10.16 07.30-16.30 ул. Солнечная  58-132,63-125; ул. Гоголя 1,2-38; ул. Л. Украинки 16,17,19,23А-29,26,28; ул. Космодемьянской 1,3,5,6,9,10-14,15,17,25-31;ул. Славянская 100-164А,177-129,147,151; ул.Маяковского 1; пер. Гоголя 3,4,6,8,9,12; Кап. ремонт ТП-15
7 10.10.16 07.30-16.30 ул. Чкалова 13,21-27,29А,29Б,30,31,31А-33А,35А,38-42; ул. Почаевская 13-19,26-28,28А,32-38;ул. Тимирязева 1-7; пер. Бышенка 3; пер. Тимирязева 1,3,5. Кап. ремонт ТП-18

ГФС Украины: Задержаны подозреваемые в изготовлении алкоголя, вызвавшего массовое смертельное отравление

Председатель Государственной фискальной службы Украины Сергей Билан сообщил, что в настоящее время уже изъято более четырех тонн технического спирта и оборудование для изготовления суррогата.

Организатор изготовления суррогатного алкоголя, от отравления которым в Харьковской области погибли люди, и три его пособники задержаны. Об этом сообщил  председатель Государственной фискальной службы Украины Сергей Билан на своей странице в Facebook.

«Работали пять суток подряд. В операции был задействован весь личный состав налоговой милиции Харьковской области, около ста человек. Вместе со спецподразделением Службы безопасности Украины «Альфа» и сотрудниками областной прокуратуры провели операцию по задержанию организатора изготовления суррогата, который вызвал массовое отравление и смерти людей. А также были задержаны трое его пособников», – написал он.

По словам Билана, в настоящее время «уже изъято более четырех тонн технического спирта и оборудование для изготовления суррогата».

«И работаем дальше. Должны не только отработать каналы, по которым завозили спирт, но и места продажи продукции, которую успели распространить по Украине», – добавил он.

Украина собралась «кормить» Турцию яйцами, медом и мясом

Страны решили активно развивать «аграрную» торговлю и вместе работать над органическим производством продуктов.

Украина и Турция договорились о расширении сотрудничества в аграрной сфере. Так, во время третьего заседания украинского-турецкой Рабочей группы по вопросам сельского хозяйства стороны решили провести консультации о возможности увеличения объемов торговли. Об этом сообщает пресс-служба Минагрополитики Украины.

«Украина заинтересована в экспорте [в Турцию] растительного масла, в том числе подсолнечного, мясо-молочной продукции, яиц птицы, рыбы и меда, мехового сырья, зерновых злаков, табака и изделий из него», – сообщила замминистра по вопросам евроинтеграции Украины Ольга Трофимцева.

В области рыбного хозяйства и аквакультуры Украина  и Турция  договорились о более активном сотрудничестве в рамках Генеральной комиссии по рыбному хозяйству в Средиземном море (GFCM) и Комиссии по рыболовству и аквакультуре в регионе Центральной Азии и Кавказа (САСFish).

Кроме того, среди приоритетных тем были отмечены органическое производство и развитие орошения.

Турецкая сторона проявила большую заинтересованность в сотрудничестве с институтами Национальной академии аграрных наук Украины по разным направлениям, отметили в Минагропроде Украины.